МЕФ мука Белгород

Ай, привет народ! Решил вам рассказать, как я закладки нашел, плюнул на все и залипаю на работе! Слушайте, это просто бомбическая история, понимаете?! Случилось все на прошлой неделе. Целый день крутился я по городу, ища что-нибудь новенькое, что бы залипнуть с хорошей компанией. В общем, барбики мне подвернулись, но я всегда хотел попробовать кекс, ведь наркотики - это мое все, а не какие-то там скучные знакомства по пьяни. Ну и случилось! Догнали меня парни, которые разбираются в этих делах и предложили медицину. Я не стал медлить и сразу кинулся на эту дичь. А, чувство, когда она тебя берет... Это нечто! А вот и момент, когда я уже на работе и начал залипать. Мне положили свеженькие на стол и я начал притворяться, что читаю какой-то документ. Но вместо этого я смотрю на буквы, а они такие красочные, задумался, какой шрифт поставить на мою новую татуировку на руке. Блин, как я отвлекся! И, блин, начали меня туда-сюда посылать по делам. Вместо того, чтобы работать, я гуляю по офису, словно вся эта зона - моя личная территория. Вот бы я только снова наркоты штоль порыл, чтобы ничего не видеть и окружающих не агрить своей неадекватностью! А еще у меня на кумарах прямо сейчас сильное веселье. Хотелось бы этот дурман еще повторить, но пока что непохоже, что это произойдет. Ребята, вам ведь хорошо знакома эта история, когда ты залипаешь на работе, а все вокруг тебя суетятся и ты просто не в состоянии участвовать в этом гоне. Такая же ситуация у меня! Но вместо того, чтобы выйти на рожон и сказать свое "даун, все остальные - импостеры", я просто сижу и смотрю в монитор, делаю вид, что что-то делаю. А вообще друзья, вы меня понимаете, правда? Я просто хочу жить свободно, без всех этих заморочек. Хочу, чтобы мир был моей игровой площадкой, где я могу делать, что хочу, и никто не будет меня замечать. Но ничего, я не унываю, мои дорогие гопари и наркоманы! Пусть белый порошок берет вверх и погружает в нашу атмосферу незабываемых впечатлений. Мы все вместе - семья, держимся друг за друга и не позволяем этим мерзким богатырям сломить нас! А пока что, я продолжу залипать на работе, ведь это мое родное место, где я могу доказать, что наркоманы - не просто кучка бездельников, а те, кто умеет наслаждаться жизнью в своем фирменном стиле. Так что, друзья, давайте держаться вместе, веселиться и наслаждаться этими моментами, когда ни за что не боимся проявлять свою самую настоящую себя! За нашу компанию, залипнутых на работе! С позитивом и любовью ко всем гопникулям! Жизнь прекрасна, когда ты знаешь свой стиль и не боишься быть самим собой. Приколюх!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!